Членство України в ЄС: чого чекати і які труднощі попереду.
З 2014 року прагнення України до вступу в ЄС не згасали, а навпаки, тільки зростали. І лише під час повномасштабного вторгнення Росії Євросоюз пішов назустріч офіційному Києву, надавши Україні статус кандидата на членство в Євросоюзі.
Але яким буде майбутнє України в ЄС? Яких змін варто очікувати для української економіки в Євросоюзі та чи матиме Україна проблеми в Союзі через якісь проблеми у внутрішній чи зовнішній політиці? Відповіді на ці питання Факти ICTV вирішили зібрати в матеріалі.
Ще до початку повномасштабної війни Росії проти України намірів наближати членство України в ЄС ніхто не збирався. Втім, через початок російсько-української війни в Євросоюзі зрозуміли, що це було помилкою, та вирішили переглянути свої кроки. Отже, вже за кілька місяців після початку російської агресії проти України, у червні 2022 року, Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС.
Перше обговорення реформи Євросоюзу має відбутися лише завтра, 2 листопада, коли у Берліні зберуться очільники та представники МЗС усіх держав ЄС. У ньому на рівних умовах братиме участь і Україна, яка теж долучиться до обговорення реформи.
Однією з проблем, яку хочуть подолати європейські країни, є те, що за старих умов ухвалення рішень – вето однієї з держав може сповільнити усі потуги європейських лідерів і не дати ухвалити рішення з необхідною швидкістю та ефективністю, як, наприклад, зараз це відбувається з Угорщиною та Словаччиною в питанні підтримки України.
Понад те, деякі держави ЄС не хочуть позбавляти себе можливості мати важіль впливу на весь апарат Євросоюзу, коли можуть заблокувати ухвалення рішення своїм ветуванням.
Розширення кількості нових держав-членів Євросоюзу до того, як буде проведена реформа, тільки загострить цю проблему, вважають в ЄС.
Тобто Україні ще доведеться провести чимало реформ на шляху до Європейського Союзу.
Як зауважує політолог Олеся Яхно, Україна сьогодні має гарний потенціал для впровадження реформ, але головною проблемою української держави є слабкі інституції, про що свідчить як корупція, так і вплив на Україну радянського минулого.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Про підтримку України та відповідальність РФ: висновки ЄС на саміті у Брюсселі
Україна ЄС
Готовність України захищати свої інтереси в ЄС
У Європейському Союзі право ЄС має наднаціональний характер, оскільки має вищу юридичну силу щодо національного права держав-членів.
Верховенство права ЄС є тим, що зв’язує країни-члени Європейського Союзу в одне ціле. Приєднуючись до ЄС, усі 27 держав-членів зобов’язалися відстоювати верховенство права, що є суттєвим для захисту цінностей, на яких побудовано ЄС: демократії, свободи, та поваги до прав людини.
Втім, бувають і винятки, як, наприклад, із Польщею чи Угорщиною, де в парламентах виникали суперечки щодо верховенства права ЄС над національним.
Як зауважує Олеся Яхно, навряд чи Україні доведеться зіткнутися з такими ситуаціями за наявного членства в Європейському Союзі, як це було в Польщі чи Угорщині.
Нагадаємо, тоді влада ЄС піддавала критиці дії Польщі та Угорщини за демократичні недоліки, до яких доклалася політика їхніх чинних урядів. У щорічному звіті Комісії ЄС за 2023 рік про верховенство права відзначають певні покращення в обох країнах, проте недоліки все ще трапляються.
Яхно вказує, що до таких проблем може призвести утворення в Україні правих чи лівих політичних сил, які матимуть євроскептичну ідеологію.
– В Україні абсолютна інша ситуація. Ми навпаки, кажемо, що маємо євроінтегровуватись. Сьогодні у нас в парламенті немає євроскептичних політичних сил, які б казали: “Давайте закриємось від європейського законодавства, закриємось від тих вимог і будемо акцентувати увагу на національних інтересах”. Ні. У нас все зовсім навпаки, оскільки ми розуміємо, що нам потрібно інтегрувати (в ЄС, – Ред.) наші системи різні – від енергетичних і медичних, до правових, – вказує політолог.
На її думку, головними проблемами є все ті самі зазначені слабкі українські інституції.
За словами Яхно, усі розбіжності, які можуть виникнути в офіційного Києва з іншими країнами-членами Європейського Союзу, будуть вирішуватися в цивілізований спосіб.
Це стосується і тих наявних проблем у зовнішній політиці України, як історичні суперечки з Польщею та з Угорщиною, де офіційний Будапешт незадоволений правами угорської меншини на Заході України.
– Історичні суперечки змікшовані. А те, на чому продовжує спекулювати (прем’єр-міністр Угорщини Віктор, – Ред.) Орбан щодо меншин на Закарпатті, то там теж змінилися значно настрої. Етнічні угорці, які є українськими громадянами, вони стали менше підтримувати Орбана й угорську владу, оскільки усі ці заяви (Будапешта, – Ред.), що це не наша війна – вони йдуть всупереч тим реаліям, в яких перебувають українці, незалежно від етнічної складової, – пояснює політолог.
Проте залишаться економічні суперечки та розбіжності, які доведеться врегульовувати централізовано, на рівні #Єврокомісії #війна
#урсула #брюсель #зеленский