19. Нація, як продукт модернізації.
Українські автори, від православних інтелектуалів до козацьких писарчуків уперто цуралися рідного слова — мова, якою співалися думи й пісні, з якої постали прізвища козаків у реєстрах і потужний пласт топоніміки стало залишалася незафіксованою на папері. При тому ще не існувало адміністративних чи законодавчих заборон запису та публікації україномовних текстів! Імовірно, в українському народі існувало якесь дуже глибоке чи то неусвідомлення важливості мовного самовираження, чи навіть підсвідоме табу на таке самовираження.